Костянтинівська територіальна громада

Законом України № 1914-IX від 30.11.2021внесено зміни до Податкового кодексу України та введено мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).

Поняття мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначено п.п. 14.1.114-2 ПКУ  - це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Хто є платником МПЗ

• Юридичні особи
• Фізичні – особи – підприємці
• Громадяни

Виняток — власники сільгоспугідь, якщо вони передають землі у користування. Тоді МПЗ рахують не вони, а користувачі таких угідь.

Таким чином, якщо на землі фізособи-громадянина інша особа вирощує продукцію неофіційно (без передачі землі в оренду), то щоб з цієї землі не довелося платити податок до рівня МПЗ, слід офіційно узаконити право користування землею.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Розрахунок МПЗ

У розрахунок МПЗ беруть тільки сільгоспугіддя, на які оформлено право власності чи користування.

Рахують МПЗ за формулами, наведеними у ст. 38 1 ПКУ.

МПЗ =НГО*К (коефіцієнт), К=5%

У 2022 і в 2023 роках буде діяти пільгова 0,04, або 4 % (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Для ФОПів діє знижений коефіцієнт. Відповідно 38-1.1.3. при обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи - фізичними особами - підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 цього пункту, застосовується у половинному розмірі, а саме 2,5%, в пільговий період 2%.

Крім того, якщо землею користуються чи володіють не весь рік, то слід МПЗ рахувати виходячи з кількості місяців користування/володіння.

У рахунок сплати МПЗ враховується низка сплачених податків:

- з доходів працівників і за договорами ЦПХ

- з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису сільгоспугідь,

- єдиний податок,

- рентна плата за спецводокористування,

- плата за землю в частині  земподатку та орендної плати

Усі податки, які не перелічені вище, а саме ПДВ, екоподаток, податок на нерухомість, транспортний податок, врахувати у виконання МПЗ неможливо.

Якщо за результатами року особа сплатила податків за рік менше, ніж МПЗ, то їй слід доплатити різницю між МПЗ і сумою таких податків у бюджет.

При цьому до МПЗ не враховуються сплачені податки, збори, платежі та витрати на оренду земділянок, якщо такі суми були перераховані помилково та/або надміру у звітному році. Тобто схитрувати шляхом простої переплати податків і тим самим виконати МПЗ не вдасться.

Платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Звітування

Спрощенці — ФОП груп 2, 3 та ФОП-загальносистемники.

Декларують в окремому додатку у річній декларації.

Фізособи-громадяни.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. Нарахувати МПЗ податківці  можуть протягом 1095 днів.